Мініпроєкт "Україна - це ми" до 30-річчя Незалежності України.
До 30-річчя Незалежності України учні та вчителі Любомльського НВК ім. Наталії Ужвій взяли участь у власному мініпроєкті "Україна -це ми".
Учні та вчителі поспілкувалися з випускниками нашої школи, які живуть у рідному місті та працюють для його розвитку. Ми хотіли ще раз нагадати всім, що любов до України починається з любові до рідної матері, з любові до вулиці, на якій ти виріс, з любові до людей, які живуть поруч.
Розмова перша із Олегом Михайловичем Зламанюком, заступником міського голови з гуманітарних питань Любомльської міської територіальної громади, депутатом Ковельської районної ради.
- Олеже Михайловичу, розкажіть свою історію професійного становлення.
- Я навчався в загальноосвітній школі ім. Наталії Ужвій м. Любомля, яку закінчив у 2002 році. Цього ж року вступив до Волинського державного університету імені Лесі Українки на юридичний факультет, який закінчив у 2007 році й паралельно вступив до Тернопільського національного економічного університету на факультет фінанси. У 2006-2007 рр., навчаючись, працював юристконсультом ДП "Любомльське лісове господарство". Далі моя професійна діяльність пов'язана з державною службою: державний виконавець, старший державний виконавець, головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції у Волинській області. З 2016 року працював начальником Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби. А з 2018 року був призначений на посаду заступника міського голови з гуманітарних питань Любомльської міської ради.
- За яких обставин було прийняте рішення повернутися в рідне місто та працювати тут?
- Я люблю своє місто, тут я виріс, тут живуть мої батьки. Багато моїх друзів залишилися в Луцьку, але мій батько навчив мене ще в дитинстві любити Батьківщину, свій край, тому іншого рішення не могло й бути - я повернувся в Любомль.
- Які вас найяскравіші спогади про рідну школу?
- Про школу в мене тільки позитивні спогади. Перша дружба, перше кохання, перше розчарування, перша дискотека. Це все приємні емоції. Школу завжди залишиться найріднішим місцем, де ми робили перші самостійні кроки в доросле життя й відчували підтримку вчителів. У стінах школи я навчився думати, висловлювати свої почуття, навчився помилятися та виправляти свої помилки. Тому я з теплом і любов'ю згадую найкращі шкільні роки, сповнені радості й щастя.
- Кому б хотіли подякувати за науку, мудру пораду, підтримку на шляху до власного успіху?
- Найперше я хочу подякувати своєму батькові, тому що це наша сімейна опора та рушійна сила, а ще своїй дружині та друзям. Спасибі, що у важкі хвилини допомагали вірити в себе.
- Що побажаєте всім українцям у День Незалежності?
- Від усієї душі бажаю всім жителям нашої України мирного неба над головою, міцного здоров'я та достатку в кожному домі, а також творчого натхнення та спільної плідної праці на благо України. Україна - це ми! Слава Україні!