Історія Любомльської школи №1 почалася в далекому 1938р. Тоді на кошти магістрату була збудована нова мурована двоповерхова школа №3. Зараз в ній знаходиться ЗОШ І-ІІІ ст. №2. В 1938-39 н.р. в ній навчались польські діти, а також українські, прізвище яких закінчувалось на «ий». Після приходу у вересні 1939р. на Любомльську землю радянської влади, школи відкрились лише в 1940р. Тепер всі діти отримали можливість навчатись безкоштовно рідною мовою. Та це тривало недовго. Подальше навчання перервала війна. Після визволення Любомля від німецько-фашистських загарбників відновилось шкільне навчання. Любомльська школа №1 відкрилась в приміщенні, збудованому в 1938р. Станом на 1 жовтня 1944р. в ній навчалось 646 учнів, в тому числі у 8 класі - шість учнів, а 9-10 класів не було. Не вистачала кваліфікованих вчителів. Більшість з них були направлені із східних областей України. В 1946-47 навчальному році десятий клас закінчило вісім випускників. Це був перший випуск середньої школи, директором якої тоді був Д.І.Червінський. Серед перших випускників були Трохимчук Іван, Морачевич Ірина, Демянюк Надія, Вавриш Олександра. З 1 вересня 1945р. при українській середній школі була відкрита початкова школа з російською мовою навчання для дітей військовослужбовців. Вона працювала як філіал української один навчальний рік, аз 1 вересня 1946р. стала самостійною. Згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 11 жовтня 1947р. школі була виділена земельна ділянка, на якій проводились навчально-дослідницькі роботи. Була в цей час у школі і кролеферма, завідував якою учень 9-А класу Войцеховський, а також теплиця, збудована учнями школи. Крім звичайних предметів, на уроках вивчали ще й токарну справу і опановували професію тракториста. За період з 1946 по 1965 роки школу закінчило 935 учнів. З них із золотою медаллю - восьмеро, із срібною - 29. З 1961 до 1993 року незмінним директором був Олексюк Остап Петрович. В листопаді 1967 p., до 50-ої річниці Жовтня, відбулося урочисте відкриття нового приміщення школи по вул. Ільїна. В нову школу перейшли на початку другої чверті, спершу старші класи, а потім і молодші. Всі з нетерпінням чекали цього, бо в старій було тісно, класні приміщення розміщувались і в палаці Браницького, і в навколишніх будівлях. Школа стала найбільшою в районі і однією з кращих. Кожен період ставив перед школою нові завдання, які вона мусила вирішувати. На початку 1970-х років важливе значення в підвищенні знань учнів відводилось використанню кабінетів, музейних кімнат і технічних засобів навчання. За перше півріччя 1971-72 н.р. школа майже перейшла на. кабінетну систему, вчителі провели 160 уроків з використанням кінофільмів, понад 200 уроків з використанням діафільмів. 16 квітня 1974 р. Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про запровадження Всесоюзної атестації вчителів. В 1976 р. вперше атестацію проходили 12 вчителів школи. В 1982-83 н.р. атестувалось також 12 вчителів. За її результатами були відзначені вчителі англійської мови М.Л. Машковська і В.Ф. Будняк, яким було присвоєно звання «Старший вчитель», Н.К.Войтенко, російської мови Г.С. Глинянчук, української мови і літератури В.І. Куць, початкових класів Н.Г. Сидько, математики М.О. Хоменчук, вчителі фізичної культури В.І. Корнелюк, С.П. Матейчук, С.Х. Приступа. Вчителька біології B.C. Домаль була удостоєна особливої уваги за цікаві, змістовні уроки із використанням технічних засобів навчання та позакласну роботу. А за активну участь в озелененні школи і міста вона кілька років підряд нагороджувалась грамотою міської Ради народних депутатів. В 1988 році аж 15 випускників закінчили школу з медалями. 28 серпня 1986р. постановою Ради Міністрів УРСР Любомльській середній школі №1 було присвоєно ім’я народної артистки СРСР Наталії Михайлівни Ужвій. 19 вересня 1998р., до 100-річчя Н.М. Ужвій, на школі встановили меморіальну дошку з барельєфом актриси. На святкування ювілею прибули з Києва племінники нашої славної землячки Галина Григорівна Скопіченко та Народний артист України Святослав Михайлович Пікульський. В 2000р. учні школи вперше взяли участь в І (районному) етапі міжнародного дитячого конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Серед тих, хто набрав найбільшу кількість балів, були учениці 11 класу Юлія Хвас та 9 класу Оксана Сухецька. 2001р. з нагоди Дня працівників освіти в будинку культури за традицією пройшло вшанування вчителів. Серед запрошених були ветерани-педагоги школи Іван Іванович Шабатура та Катерина Фоківна Станіславчук, вчительська сім’я Лук’янчуків: Олексій Вікторович - директор школи, Любов Яківна - вчителька російської мови, Лілія Олексіївна - вчителька початкових класів та англійської мови. З 1993 по 2003р. директором школи був О.В. Лук’янчук. За тридцять років (з 1967 по 1997р.) вона випустила 2496 випускників, з них 66 - із золотою, 47 - із срібною медалями. У 2003р. на базі школи було створено навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня - районна гімназія». Урочисте відкриття її відбулося 1 вересня, а директором стала Oлена Kостянтинівна Тишик. За чотири роки гімназію закінчили 237 випускників, з них 12 - із золотою медаллю і 3 - із срібною. Зараз в гімназії навчається 447 учнів і працює 42 вчителів. Поглиблено вивчаються іноземні мови, фізика та інші предмети, працюють гуртки та факультативи, спортивні секції, ансамбль бального танцю «Едельвейс». Кращі учні щороку стають переможцями районних та обласних предметних олімпіад, а Тенін Павло, цьогорічний випускник, зайняв перше місце у Всеукраїнському конкурсі захисту науково-дослідницьких робіт МАН у секції історичного краєзнавства. Сорок років минуло з часу відкриття нової школи. За цей час її закінчили тисячі випускників, пролунали десятки тисяч дзвінків. Сьогоднішню і майбутню історію школи продовжують писати її теперішні учні та вчителі.